Словник української мови (1937)/берегою
◀ береговище | Словник української мови Б берегою |
берегти ▶ |
|
Берего́ю. Творит. пад. от берег. Форма эта встречается в песне: Пливе віночок краєм Дунаєм, а вона за нею (вм. за ним) все берегою. Чуб. III. 304.