Словник української мови (1937)/безумірно
| ◀ безумірний | Словник української мови Б безумірно |
безуміти ▶ |
|
Безумі́рно, нар. Чрезмерно. Мнж. 176.
| ◀ безумірний | Словник української мови Борис Грінченко Б безумірно |
безуміти ▶ |
|
Словник української мови — Б
безумірно
Борис Грінченко
1937
Безумі́рно, нар. Чрезмерно. Мнж. 176.