Словник української мови (1937)/безумовний
◀ безумно | Словник української мови Б безумовний |
безумовно ▶ |
|
Безумо́вний, а, е. Безусловный.
◀ безумно | Словник української мови Борис Грінченко Б безумовний |
безумовно ▶ |
|
Словник української мови — Б
безумовний
Борис Грінченко
1937
Безумо́вний, а, е. Безусловный.