Словник української мови (1937)/безумно
| ◀ безумниця | Словник української мови Б безумно |
безумовний ▶ |
|
Безу́мно, нар. Неразумно, глупо, безумно.
| ◀ безумниця | Словник української мови Борис Грінченко Б безумно |
безумовний ▶ |
|
Словник української мови — Б
безумно
Борис Грінченко
1937
Безу́мно, нар. Неразумно, глупо, безумно.