Словник української мови (1937)/безувірів

by Борис Грінченко

◀ безувір

Словник української мови Борис Грінченко Б безувірів

безувірка ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Безуві́рів, рова, ве. Принадлежащий безувіру. См. Бузувірів.