Словник української мови (1937)/безувірка
◀ безувірів | Словник української мови Б безувірка |
безувірний ▶ |
|
Безуві́рка, ки, ж. 1) Неверная, басурманка. 2) Злая, бессердечная женщина. См. Бузувірка.
◀ безувірів | Словник української мови Борис Грінченко Б безувірка |
безувірний ▶ |
|
Словник української мови — Б
безувірка
Борис Грінченко
1937
Безуві́рка, ки, ж. 1) Неверная, басурманка. 2) Злая, бессердечная женщина. См. Бузувірка.