Словник української мови (1937)/безувірка

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безувірка
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безуві́рка, ки, ж. 1) Неверная, басурманка. 2) Злая, бессердечная женщина. См. Бузувірка.