Словник української мови (1937)/безталанниця

by Борис Грінченко

◀ безталанник

Словник української мови Борис Грінченко Б безталанниця

безталання ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Безтала́нниця, ці, ж. Несчастная женщина, горемыка. Доню одинице та й безталаннице! Чуб. V. 744. Ум. Безтала́нничка, безтала́нночка. Моя дочка безталанничка і бездольничка. Чуб. V. 753. А вона, безталанночка, поклонилась. МВ. I. 71. То ж ваша дочка безталанночка, що без долі вродилась, без щастя зросла. Чуб. V. 752.