Словник української мови (1937)/безсумлінний
| ◀ безсудно | Словник української мови Б безсумлінний |
безсумлінник ▶ |
|
Безсумлі́нний, а, е. Бессовестный. Св. Л. 248. НВолын. у.
| ◀ безсудно | Словник української мови Борис Грінченко Б безсумлінний |
безсумлінник ▶ |
|
Словник української мови — Б
безсумлінний
Борис Грінченко
1937
Безсумлі́нний, а, е. Бессовестный. Св. Л. 248. НВолын. у.