Словник української мови (1937)/безсудно
| ◀ безсудниця | Словник української мови Б безсудно |
безсумлінний ▶ |
|
Безсу́дно, нар. Без суда; беззаконно. В темниці сконає безсудно. К. Дз. 51.
| ◀ безсудниця | Словник української мови Борис Грінченко Б безсудно |
безсумлінний ▶ |
|
Словник української мови — Б
безсудно
Борис Грінченко
1937
Безсу́дно, нар. Без суда; беззаконно. В темниці сконає безсудно. К. Дз. 51.