Словник української мови (1937)/безпричальний
| ◀ безприхильний | Словник української мови Б безпричальний |
безпричасний ▶ |
|
Безприча́льний, а, е. Бесприютный, одинокий. Отак живу я сама безпричальна — ні роду, ні чоловіка. Павлогр. у.
| ◀ безприхильний | Словник української мови Борис Грінченко Б безпричальний |
безпричасний ▶ |
|
Словник української мови — Б
безпричальний
Борис Грінченко
1937
Безприча́льний, а, е. Бесприютный, одинокий. Отак живу я сама безпричальна — ні роду, ні чоловіка. Павлогр. у.