Словник української мови (1937)/безприхильний
◀ безпритульний | Словник української мови Б безприхильний |
безпричальний ▶ |
|
Безприхи́льний, а, е. Бесприютный, одинокий. За батька був убогим, безприхильним. К. Іов. 62.
◀ безпритульний | Словник української мови Борис Грінченко Б безприхильний |
безпричальний ▶ |
|
Словник української мови — Б
безприхильний
Борис Грінченко
1937
Безприхи́льний, а, е. Бесприютный, одинокий. За батька був убогим, безприхильним. К. Іов. 62.