Словник української мови (1937)/безприхильний

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безприхильний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безприхи́льний, а, е. Бесприютный, одинокий. За батька був убогим, безприхильним. К. Іов. 62.