Словник української мови (1937)/безперечний

< Словник української мови (1937)

◀ безпереч

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безперечний

безперечність ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Безпере́чний, а, е. Бесспорный, несомненный. Галиц.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/безперечний&oldid=547812