Словник української мови (1937)/безнащадний

< Словник української мови (1937)

◀ безнапасно

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безнащадний

безневинний ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Безнаща́дний, а, е. Не имеющий потомства, беспотомный. См. Нащадок.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/безнащадний&oldid=547076