Словник української мови (1937)/безкоровайний
| ◀ безконечниця | Словник української мови Б безкоровайний |
безкоровайчук ▶ |
|
Безкорова́йний, а, е. 1) О свадьбе: без соблюдения свадебных обрядов. 2) О лице: вступивший в брак без свадебных обрядов. 3) О детях: зачатый до брака. Ном. № 8832.