Словник української мови (1937)/безконечниця
| ◀ безконечник | Словник української мови Б безконечниця |
безкоровайний ▶ |
|
Безконе́чниця, ці, ж. 1) = Безконечник 2. 2) Сказка, бесконечно повторяемая через соединение конца ее с началом.
| ◀ безконечник | Словник української мови Борис Грінченко Б безконечниця |
безкоровайний ▶ |
|
Словник української мови — Б
безконечниця
Борис Грінченко
1937
Безконе́чниця, ці, ж. 1) = Безконечник 2. 2) Сказка, бесконечно повторяемая через соединение конца ее с началом.