Словник української мови (1937)/безкебетний

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безкебетний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безкебе́тний, а, е. Неспособный, неумелый. Він зовсім безкебетний чоловік. Киев. у.