Словник української мови (1937)/безкарно
◀ безкарність | Словник української мови Б безкарно |
безкебетний ▶ |
|
Безка́рно, нар. Безнаказанно.
◀ безкарність | Словник української мови Борис Грінченко Б безкарно |
безкебетний ▶ |
|
Словник української мови — Б
безкарно
Борис Грінченко
1937
Безка́рно, нар. Безнаказанно.