Словник української мови (1937)/бездольниця
| ◀ бездольник | Словник української мови Б бездольниця |
бездольність ▶ |
|
Бездо́льниця, ці, ж. Несчастная, бесталанная женщина. Ум. Бездо́льничка. Моя дочка — безталанночка і бездольничка. Чуб. V. 753.
| ◀ бездольник | Словник української мови Борис Грінченко Б бездольниця |
бездольність ▶ |
|
Словник української мови — Б
бездольниця
Борис Грінченко
1937
Бездо́льниця, ці, ж. Несчастная, бесталанная женщина. Ум. Бездо́льничка. Моя дочка — безталанночка і бездольничка. Чуб. V. 753.