Словник української мови (1937)/бездольник

< Словник української мови (1937)

◀ бездольний

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бездольник

бездольниця ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бездо́льник, ка, м. Несчастный, бесталанный человек.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/бездольник&oldid=546543