Словник української мови (1937)/безвічно
◀ безвічний | Словник української мови Б безвічно |
безвладний ▶ |
|
Безві́чно, нар. Вековечно.
◀ безвічний | Словник української мови Борис Грінченко Б безвічно |
безвладний ▶ |
|
Словник української мови — Б
безвічно
Борис Грінченко
1937
Безві́чно, нар. Вековечно.