Словник української мови (1937)/безвічний

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безвічний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безві́чний, а, е. Вековечный, бесконечный. Твої сестри — зорі безвічнії по-під небом попливуть, засяють. Шевч.