Словник української мови (1937)/безвісно
| ◀ безвісний | Словник української мови Б безвісно |
безвісті ▶ |
|
Бе́звісно, нар. Безвестно, неведомо. Десь дівся безвісно. Волч. у.
Бе́звісті, нар. Неизвестно где. Пропав чоловік безвісті. Олень безвісті пропав. Щог. Сл. 67.
Бе́звість, ти, ж. 1) Неизвестность. 2) Неизвестные места, неведомые места. Смерте, смерте! іди на ліса, іди на безвість, іди на море. Чуб. III. 180. Забіг у безвісті. Фр. Пр. 37. Щезни, бідо, в безвісті. Фр. Пр. 51. Знай: пропаде безвістями вся журба. Млак. 55. Сила й воля, правда й сила в безвістях пропали. Млак. 121.
Безві́тря, ря, с. Безветрие, затишье, штиль. Ком. I. 41. Настало безвітря: млини не мелють — і борошна немає. Полт.
Безві́чний, а, е. Вековечный, бесконечный. Твої сестри — зорі безвічнії по-під небом попливуть, засяють. Шевч.
Безві́чно, нар. Вековечно.
Безвла́дний, а, е. Бессильный, слабый, немощный. Желех.
Безвла́дність, ності, ж. Бессилие, слабость, немощность. Желех.
Безво́дний, я, є. Безводный. Нуджу світом в киргизькім безводнім і безлюднім степу. Шевч. (О. 1862. X. 5).
Безволо́сий, а, е. Безволосый.
Безвті́шний, а, е. Лишенный привлекательности, неспособный дать удовольствие. Що нове, — то заклопоче тільки спершу; а що старе, то вже таке старе буде, таке знайоме та безвтішне. МВ. II. 197.
Безву́сий, а, е. Безусый, не имеющий усов.
Безву́хий, а, е. 1) Не имеющий одного уха или обоих. Чого це ваша собака безвуха? Полт. 2) О посуде, иголке: не имеющий ушка. Безвухий горщик. Безвуха голка.
Безгла́сний, а, е. Безгласный. Був німий я і безгласний. К. Псал. 10.
Безглу́здий, а, е. Бестолковий, безмозглый, бессмысленный. Левиц. I. 257. Безглуздий як синиця. Посл.
Безглу́здіти, дію, єш, гл. Глупеть, дуреть. Щоразу він усе безглуздіє.
Безглу́здя, дя, с. Бестолковость, глупость, непонятливость. Напало на його таке безглуздя, що нічого не второпає. Полт.
Безгоді́вля, лі, ж. Безкормица. Харьк.
Безголо́вий, а, е. 1) Не имеющий головы. 2) Безумный, бессмысленный. Мовчати б вам, то й то б уже був розум: здавалось би, що й ви не безголові. К. Іов. 28.
Безголо́в'я, в'я, с. 1) Бедствие, несчастье, горе, погибель. Безголов'я та короткий вік на тебе. Ном. № 3704. Нам на здоров'я, а тобі на безголов'я. Ном. № 3703. Нехай він лютує… Поки безголов'я ворон прокричить. Шевч. 2) Иногда в виде шутки называют шапку безголов'ям: Десь тут було моє безголов'я. Шейк. Ум. Безголов'ячко. МВ. (О. 1862. III. 42).
Безголо́сий, а, е. 1) Не имеющий голоса, безголосый. О. 1862. V. 26. Де там йому співати — він зовсім безголосий. 2) Безгласный.
Безгомі́ння, ня, с. Безмолвие. На місяцеві споконвіку безвітря, безгоміння. Ком. I. 41.
Безгри́вий, а, е. Не имеющий гривы, безгривый.
Безгрі́шний, а, е. 1) Безгрешный. Левиц. I. 540. 2) Не имеющий денег, безденежный. Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей не маємо. Лубен. у.
Безгрі́шшя, шя, с. 1) Безгрешие, безгрешность. 2) Безденежье. Чуб. I. 232. Безгрішшя прокляте. Шевч. (О. 1861. X. 46).
Безгроші́в'я, в'я, с. Безденежье.
Безгру́нтий, а, е. 1) Не имеющий усадебной земли. 2) Безземельный.
Безгрунто́вний, а, е. Беспочвенный, неосновательный.
Безгрунто́вно, нар. Беспочвенно, неосновательно.
Безгу́бий, а, е. Не имеющий губ.
Безгу́зий, а, е. 1) Бесхвостый (о птицах). 2) Ха́та безгу́за. Хата без сеней. Мирг. у.