Словник української мови (1937)/безвісний
| ◀ безвір'я | Словник української мови Б безвісний |
безвісно ▶ |
|
Безві́сний, а, е. Безвестный, неизвестный, неведомый. Мир. Пов. I. 153.
| ◀ безвір'я | Словник української мови Борис Грінченко Б безвісний |
безвісно ▶ |
|
Словник української мови — Б
безвісний
Борис Грінченко
1937
Безві́сний, а, е. Безвестный, неизвестный, неведомый. Мир. Пов. I. 153.