Словник української мови (1937)/безвідходний
| ◀ безвідний | Словник української мови Б безвідходний |
безвідходно ▶ |
|
Безвідхо́дний, а, е. Безотлучный.
| ◀ безвідний | Словник української мови Борис Грінченко Б безвідходний |
безвідходно ▶ |
|
Словник української мови — Б
безвідходний
Борис Грінченко
1937
Безвідхо́дний, а, е. Безотлучный.