Словник української мови (1937)/безвиходно
◀ безвинно | Словник української мови Б безвиходно |
безвіддя ▶ |
|
Безви́ходно, нар. Не выходя, безвыходно. Там я безвиходно й сидів. Кв.
◀ безвинно | Словник української мови Борис Грінченко Б безвиходно |
безвіддя ▶ |
|
Словник української мови — Б
безвиходно
Борис Грінченко
1937
Безви́ходно, нар. Не выходя, безвыходно. Там я безвиходно й сидів. Кв.