Словник української мови (1937)/безвинно
| ◀ безвинність | Словник української мови Б безвинно |
безвиходно ▶ |
|
Безви́нно, нар. Без вины, неповинно. Безвинно гнали мене дуки. К. Псал. 286.
| ◀ безвинність | Словник української мови Борис Грінченко Б безвинно |
безвиходно ▶ |
|
Словник української мови — Б
безвинно
Борис Грінченко
1937
Безви́нно, нар. Без вины, неповинно. Безвинно гнали мене дуки. К. Псал. 286.