Словник української мови (1937)/безвини

< Словник української мови (1937)

◀ безвиводно

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безвини

безвинний ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бе́звини, вин, ж. мн. Дикие, незаселенные места. Каменец. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/безвини&oldid=544971