Словник української мови (1937)/баламкати

< Словник української мови (1937)

◀ балам! балам!

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
баламкати

баламут ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бала́мкати, каю, єш, гл. Протяжно звонить в один колокол. Шейк.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/баламкати&oldid=563068