Словник української мови (1937)/балакучий
◀ балакун | Словник української мови Б балакучий |
балам! балам! ▶ |
|
Балаку́чий, а, е = Балакливий. Там така приязна та балакуча жінка. Кобел. у. Аби були слухачі, а наш Круглий оповідач дуже балакучий. Ком. II. 68.