Словник української мови (1937)/балакучий

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
балакучий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Балаку́чий, а, е = Балакливий. Там така приязна та балакуча жінка. Кобел. у. Аби були слухачі, а наш Круглий оповідач дуже балакучий. Ком. II. 68.