Словник української мови (1937)/балакливий

by Борис Грінченко

◀ балаки

Словник української мови Борис Грінченко Б балакливий

балаклій ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Балакли́вий, а, е. Разговорчивый, говорливый, словоохотливый. Чуб. I. 231. Веселий, ручий молодик, письменний, смілий, балакливий. Мкр. Г. 7. Панночка така весела, балаклива. МВ. (О. 1862. III. 48). Ум. Балакливе́нький. Така в вас балакливенька оця дівчина. Черниг. г.