Словник української мови (1937)/балабушка
| ◀ балабуха | Словник української мови Б балабушка |
балабушок ▶ |
|
Бала́бушка, ки, ж. 1) Ум. от балабуха. Маркев. 22. 2) Комок помета. Нехай він пом'янеться на кінську балабушку. Ном. № 8363.
| ◀ балабуха | Словник української мови Борис Грінченко Б балабушка |
балабушок ▶ |
|
Словник української мови — Б
балабушка
Борис Грінченко
1937
Бала́бушка, ки, ж. 1) Ум. от балабуха. Маркев. 22. 2) Комок помета. Нехай він пом'янеться на кінську балабушку. Ном. № 8363.