Словник української мови (1937)/балабуха
◀ балабух | Словник української мови Б балабуха |
балабушка ▶ |
|
Бала́буха, хи, ж. 1) = Балабух 1. Шейк. 2) Шишка. Під плечем така балабуха. Змиев. у. Ум. Балабушка, балабушечка. Чуб. III. 258. О. 1862. IV. 13.