Словник української мови (1937)/байдачний
◀ байдачище | Словник української мови Б байдачний |
байдачник ▶ |
|
Байда́чний, а, е. Принадлежащий, свойственный байдаку.
◀ байдачище | Словник української мови Борис Грінченко Б байдачний |
байдачник ▶ |
|
Словник української мови — Б
байдачний
Борис Грінченко
1937
Байда́чний, а, е. Принадлежащий, свойственный байдаку.