Словник української мови (1937)/бабинка
◀ бабинець | Словник української мови Б бабинка |
бабинський ▶ |
|
Баби́нка, ки, ж. Ум. от баба 1? Встречено в след. однокуплетной песне: Ой нікого так не люблю, як свою бабинку, та даю їй сіна їсти в сіньох за драбинку. Гол. IV. 496.