Словник української мови (1937)/бабинець

by Борис Грінченко

◀ бабин

Словник української мови Борис Грінченко Б бабинець

бабинка ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Баби́нець, нця, м. Отделение в церкви, в котором стоят женщины, — обыкновенно первое после входного. Шух. I. 115. В церкві було повнісінько. В правім притворі стояли чоловіки та парубки, в лівім — діди, на середині — малі хлопці, а в бабинці — молодиці та дівчата. Левиц. I. 13.