Словник української мови (1937)/бабахнути
| ◀ бабахкати | Словник української мови Б бабахнути |
бабача ▶ |
|
Баба́хати, хаю, єш и баба́хкати, каю, єш, одн. баба́хнути, ну, неш, гл. 1) Стрелять. Десь далеко хтось бабахає. 2) Только одн. Упасть, шлепнуться. Так і бабахнув у воду.