Словник української мови (1927)/єсть
| ◀ єсте | Словник української мови Є єсть |
єсь ▶ |
|
*Єсть = Є. *Тоді я бачу, що ти злодій єсть і більш нічого. Херс. Нік. Всякого треба зміряти: хто хазяїн єсть, тому дай, а хто ледащо — в того забери, що6 не переводив. Київщ. Дзвонкова. Нік.