Словник української мови (1927)/єдиначка

by Борис Грінченко

◀ єдинак

Словник української мови Борис Грінченко Є єдиначка

єдинець ▶

Київ: Горно, 1927

Єдина́чка, ки, ж. Единственная дочь, то-же что и одина́чка 1. Нехай дочка-єдиначка трохи погуляє. Нп. Рк. Макс. Пещена була така, бо, сказано, — єдиначка. МВ. I. 130.