Словник української мови (1927)/кінчити
| ◀ кінчик | Словник української мови К кінчити |
кінь ▶ |
|
Кінчи́ти, ся. См. Кінча́ти, ся.
| ◀ кінчик | Словник української мови Борис Грінченко К кінчити |
кінь ▶ |
|
Словник української мови — К
кінчити
Борис Грінченко
1927
Кінчи́ти, ся. См. Кінча́ти, ся.