Словник української мови (1927)/кінчик
◀ кінчатися | Словник української мови К кінчик |
кінчити ▶ |
|
Кі́нчик, ка и кі́нчичок, чка, м. Ум. от кіне́ць.
◀ кінчатися | Словник української мови Борис Грінченко К кінчик |
кінчити ▶ |
|
Словник української мови — К
кінчик
Борис Грінченко
1927
Кі́нчик, ка и кі́нчичок, чка, м. Ум. от кіне́ць.