Словник української мови (1927)/кінник
| ◀ кінний | Словник української мови К кінник |
кінниця ▶ |
|
Кінни́к, ка́, м. = Кінни́ця. Шух. I. 185.
| ◀ кінний | Словник української мови Борис Грінченко К кінник |
кінниця ▶ |
|
Словник української мови — К
кінник
Борис Грінченко
1927
Кінни́к, ка́, м. = Кінни́ця. Шух. I. 185.