Словник української мови (1927)/кінниця

by Борис Грінченко

◀ кінник

Словник української мови Борис Грінченко К кінниця

кінно ▶

Київ: Горно, 1927

Кінни́ця, ці, ж. Конюшня. Коники іржуть у кінниці. Нп. Ум. Кінни́чейка, кінни́ченька, кінни́чка. Коничка вставте до кінничейки. АД. I. 37. Коники возьте до кінничейки. Гол. II. 82. Суть в вас коники у три кіннички. Гол. II. 3.