Словник української мови (1927)/кільчик
◀ кільчення | Словник української мови К кільчик |
кільчитися ▶ |
|
Кі́льчик, ка, м. Ум. от кіле́ць.
◀ кільчення | Словник української мови Борис Грінченко К кільчик |
кільчитися ▶ |
|
Словник української мови — К
кільчик
Борис Грінченко
1927
Кі́льчик, ка, м. Ум. от кіле́ць.