Словник української мови (1927)/котарь
| ◀ котара | Словник української мови К котарь |
котвиця ▶ |
|
Кота́рь, ря́, м. = Кіт? Колыбельная песня: Ой ну люлі, котарю, та вимети кошару, а ти, котко рудю, та вимети грубу, а ти, котку волохатий, та й обмети коло хати. Мил. 43.