Словник української мови (1927)/корячкуватий
◀ коряк | Словник української мови К корячкуватий |
корячок ▶ |
|
Корячкува́тий, а, е. О дереве: кривой и со множеством разветвлений. Дерево й нарубалось. Таке корячкувате, що й на палицю не вибереш. Рудч. Ск. II. 7.