Словник української мови (1927)/комірниченько
| ◀ комірниця | Словник української мови К комірниченько |
коміронька ▶ |
|
Комірниче́нько, ка, м. Ум. от комі́рник.
| ◀ комірниця | Словник української мови Борис Грінченко К комірниченько |
коміронька ▶ |
|
Словник української мови — К
комірниченько
Борис Грінченко
1927
Комірниче́нько, ка, м. Ум. от комі́рник.