Словник української мови (1927)/комірниця
◀ комірницький | Словник української мови К комірниця |
комірниченько ▶ |
|
Комі́рниця, ці, ж. Квартирантка. Вх. Зн. 27.
◀ комірницький | Словник української мови Борис Грінченко К комірниця |
комірниченько ▶ |
|
Словник української мови — К
комірниця
Борис Грінченко
1927
Комі́рниця, ці, ж. Квартирантка. Вх. Зн. 27.