Словник української мови (1927)/комірницький

by Борис Грінченко

◀ комірник

Словник української мови Борис Грінченко К комірницький

комірниця ▶

Київ: Горно, 1927

Комі́рницький, а, е. 1) Квартирантский. Хазяйська наука комірницькій корові ногу переломала. Ном. № 2817. 2) Таможенный.