Словник української мови (1927)/ковила
| ◀ ковизка | Словник української мови К ковила |
ковина ▶ |
|
Ковила́, ли́, ж. = Ти́рса. Ковила, що стелеться по широких степах. О. 1862. IV. 90.
| ◀ ковизка | Словник української мови Борис Грінченко К ковила |
ковина ▶ |
|
Словник української мови — К
ковила
Борис Грінченко
1927
Ковила́, ли́, ж. = Ти́рса. Ковила, що стелеться по широких степах. О. 1862. IV. 90.