Словник української мови (1927)/ковина
◀ ковила | Словник української мови К ковина |
ковінька ▶ |
|
*Ковина́, ни́, ж. Загвоздка. От тут-то й ковина, та ще й не аби-яка. Мирн. «Правда», 1874. 467.
◀ ковила | Словник української мови Борис Грінченко К ковина |
ковінька ▶ |
|
Словник української мови — К
ковина
Борис Грінченко
1927
*Ковина́, ни́, ж. Загвоздка. От тут-то й ковина, та ще й не аби-яка. Мирн. «Правда», 1874. 467.